В 1843 році англійський хірург із Манчестера Брэйд відвідав виступ магнетизера, що гастролював у їхньому місті. Концерт Брэйду сподобався й він спробував застосувати побачену техніку трансу на своїх хворих у хірургічному відділенні місцевої лікарні. Досвіди Брэйда вдалися, багато хворих відчули полегшення болів, а в деяких різко покращився й загальний стан. Дослідження Брэйда привели його до переконання, що одержуваний .ними транс схожий на штучний сон і щоб прискорити настання трансу, треба виконувати щось таке, що присипляло б людини, наприклад, просити його зручно лягти або сісти, розслабитися й уважно дивитися до стомлення на який-небудь блискучий предмет, очі швидше утомлюються, людина їх закриває й поступово засипає, тобто поринає в штучно викликаний сон. Цей штучний сон Брэйд і назвав "гіпнозом" на честь давньогрецького бога сну Гипноса.
Про свої досвіди й перші позитивні результати використання гіпнозу в науці Брэйд написав книгу, але вона не викликала великого інтересу в співвітчизників. Дослідниками Брэйда зацікавилися французькі вчені й лікарі, а потім і росіяни. Багато чого у вивченні гіпнозу зробили росіяни вчені В. М. Бехтерев і И. П. Павлов. Найдужчі гіпнотизери-демонстратори у світі виявилися все з нашої країни - це Е. Блаватская, Г. Распутін, В. Бехтерев і ін. У цей час гіпнозом називають специфічний стан штучного сну. Гіпноз буває пасивний і активний. У пасивному гіпнозі людин просто спить і не рухається, а в активному він може ходити, розмовляти, але продовжувати при цьому перебувати в гіпнозі. Фахівці розрізняють "гетерогипноз" - це коли одна людина присипляє іншого, і "аутогипноз" - це коли людина сам себе занурює в гіпнотичний сон
Скачати з depositfiles.com
